ќ Ќј— ѕ»Ў”“

Ќазад                                                                                     ƒальше

«≤менем «акону» є24 (5618) 13.06.2008-19.06.2008

Ќаука ≥ практика

ƒ≥алог двох лог≥к: психологи поговорили з силовиками

ѕл≥дна сп≥впрац¤ науковц≥в з практичними прац≥вниками завжди була ≥ залишаЇтьс¤ одним ≥з ефективних метод≥в формуванн¤ широкого кола спец≥ал≥ст≥в, надто, коли вона стосуЇтьс¤ фах≥вц≥в р≥зних галузей. ¬ умовах стр≥мкого науково-техн≥чного розвитку, розростанн¤ пол≥тичних, соц≥альних та етн≥чних конфл≥кт≥в у сусп≥льств≥ особливого значенн¤ набуваЇ д≥¤льн≥сть людей, пов'¤зана з надзвичайними ситуац≥¤ми, зокрема м≥л≥ц≥онер≥в. јле в той же час без вивченн¤ законом≥рностей повед≥нки представник≥в широких к≥л соц≥уму в екстремальних умовах важко спод≥ватис¤ на ефективну та д≥Їву роботу силових в≥домств. —аме тому вже к≥лька рок≥в у ƒонецькому юридичному ≥нститут≥ Ћƒ”¬— њм. ≈.ќ. ƒ≥доренка проход¤ть широкомасштабн≥ м≥жнародн≥ конференц≥њ, присв¤чен≥ проблематиц≥ впровадженн¤ психолог≥чних технолог≥й серед украњнських правоохоронц≥в.

ўе в серпн≥ 2003 року на баз≥ вищезгаданого навчального закладу у систем≥ правоохо­ронних в≥домств був створений Їдиний науково-практичний п≥дрозд≥л чи не на всьому пострад¤нському простор≥ Ч Ќауково-досл≥дний центр психотрен≥нгових технолог≥й. —п≥вроб≥тники ц≥Їњ структури активно розвивають та впроваджують у м≥л≥цейську д≥¤льн≥сть нов≥тн≥ психолог≥чн≥ розробки, ¤к≥ перш за все покликан≥ формувати у прац≥вник≥в ќ¬— ст≥йк≥ навички повед≥нки в ек­стремальних ситуац≥¤х та п≥двищувати њхн≥й профес≥йний р≥вень. Ќин≥ базов≥ трен≥нги ÷ентруЧкомплексн≥ програми « омун≥кац≥¤-—трес-Ѕезпека» (спр¤мована на розвиток комун≥кативних вм≥нь, п≥двищенн¤ р≥вн¤ стресост≥йкост≥ та готовност≥ до забезпеченн¤ власноњ безпеки п≥д час виконанн¤ службових завдань) та «ѕсихолог≥¤ ефективного кер≥вника» (призначена дл¤ п≥дготовки управл≥нц≥в середньоњ та вищоњ ланок, а також формуванн¤ новоњ генерац≥њ м≥л≥цейських кер≥вник≥в).

” прац≥вник≥в ќ¬—, ¤к≥ пройшли навчанн¤ за цими програмами, п≥двищилис¤ показники роботи, розвинулис¤ так≥ особист≥сн≥ риси ¤к л≥дерство, наполеглив≥сть, ц≥леспр¤мован≥сть, оптим≥зм, пом≥тне систематичне застосуванн¤ набутого досв≥ду до сприйн¤тт¤ та подоланн¤ стрес≥в.

«¬провадженн¤ психотрен≥нгових технолог≥й Ч це крок уперед у сфер≥ психопроф≥лактичноњ роботи в органах внутр≥шн≥х справ ”крањни, Ч розпов≥даЇ ≥дейний «батько» ÷ентру, начальник ƒё≤ ¬≥ктор Ѕесчастний. Ч ¬они в≥дкривають принципово нов≥ п≥дходи не т≥льки у ставленн≥ до людини в погонах, а й розвитку особистост≥ в умовах функц≥онуванн¤ силового в≥домства. ћи пост≥йно вивчаЇмо та систематизуЇмо ¤к в≥тчизн¤ний, так ≥ заруб≥жний досв≥д застосуванн¤ р≥зноман≥тних психотрен≥нгових розробок серед правоохоронц≥в. « 2005 року на баз≥ ≥нституту щовесни провод¤тьс¤ м≥жнародн≥ науково-практичн≥ конференц≥њ, основна мета ¤ких Ч анал≥з проблемних питань ц≥Їњ галуз≥ та обговоренн¤ шл¤х≥в њх вир≥шенн¤».

÷ього року конференц≥¤ розширила своњ меж≥ ¤к за тематикою Ч до обговоренн¤ теми «ѕсихолог≥чн≥ технолог≥њ в екстремальних видах д≥¤льност≥» залучили представник≥в не лише ћ¬—, а й ћ„—, —Ѕ”, м≥н≥стерств юстиц≥њ та охорони здоров'¤, прикордонноњ служби й багатьох проф≥льних вуз≥в, Чтак ≥ за географ≥ЇюЧна ƒонецьку землю прибули пров≥дн≥ спец≥ал≥сти ≥з Ќ≥меччини, „ех≥њ, ћолдови, –ос≥њ та ≥нших крањн. «авданн¤, окреслен≥ учасниками форуму, ¤к завжди, були корисними та благородними: визначити перспективн≥ шл¤хи п≥дготовки особового складу силових в≥домств до виконанн¤ непростих ≥ небезпечних службових доручень, обм≥н¤тис¤ на¤вним досв≥дом щодо забезпеченн¤ профес≥йност≥ персоналу ¤к у штатних, так ≥ в екстремальних умовах. Ќараз≥ дл¤ ”крањни ц≥ питанн¤ залишаютьс¤ першочерговими, адже перед нашими правоохоронц¤ми поставлено ч≥тку мету: впровадженн¤ Ївропейськоњ модел≥ орган≥зац≥њ сектора безпеки. ѕередус≥м це стосуЇтьс¤ забезпеченн¤ високого р≥вн¤ охорони громадського пор¤дку п≥д час проведенн¤ у 2012 роц≥ чемп≥онату ™вропи з футболу. ѕрац≥вники силових структур повинн≥ бути п≥дготовлен≥ не т≥льки функц≥онально, але й насамперед психолог≥чно до того, аби у профес≥йн≥й взаЇмод≥њ квал≥ф≥ковано попередити чи локал≥зувати будь-¤ку загрозу крим≥нального, терористичного характеру тощо. «а найекстремальн≥ших умов њхн≥ д≥њ повинн≥ бути впевненими та адекватними, а застосуванн¤ сили маЇ в≥дпов≥дати на¤вн≥й загроз≥ й гарантувати безпеку ¤к учасникам змагань, так ≥ перес≥чним громад¤нам.

Ќе менше правоохоронне в≥домство хвилюють також т≥ складн≥ ≥ небезпечн≥ умови м≥жнац≥онального конфл≥кту, в ¤ких доводитьс¤ працювати персоналу украњнських спец≥альних миротворчих п≥дрозд≥л≥в п≥д ег≥дою цив≥льноњ пол≥ц≥њ ќќЌ у  осов≥. ѕод≥њ у м≥ст≥ ћ≥тров≥ца сколихнули всю ™вропу Ч тод≥ наш≥ прац≥вники ви¤вили високу мужн≥сть, витримку ≥ в≥дпов≥дальн≥сть, виконавши завданн¤, покладен≥ на них командуванн¤м м≥с≥њ ќќЌ, нав≥ть ц≥ною самопожертви. «агибель одного украњнського оф≥цера та пораненн¤ б≥льше двох дес¤тк≥в ≥нших прац≥вник≥в сигнал≥зували про необх≥дн≥сть внесенн¤ коректив до державноњ програми п≥дготовки миротворчого контингенту, зокрема, щодо завчасного формуванн¤ психолог≥чноњ готовност≥ до д≥й у найскладн≥ших екстремальних ситуац≥¤х. «важаючи на так≥ обставини, украњнська м≥л≥ц≥¤ потребуЇ не лише нового методолог≥чного п≥дходу до добору персоналу, а й його пост≥йного психолог≥чного супроводженн¤ безпосередньо в ход≥ службовоњ д≥¤льност≥. Ќин≥ у ÷ентр≥ практичноњ психолог≥њ ƒ « ћ¬— дл¤ вир≥шенн¤ б≥льшост≥ з цих проблем застосовують нов≥тн≥ психотрен≥нгов≥ технолог≥њ. —аме њх вважають реальним шл¤хом до збереженн¤ людського потенц≥алу в систем≥ ќ¬—, суттЇвого покращанн¤, упор¤дкуванн¤ ≥ виведенн¤ њњ на ¤к≥сно новий р≥вень роботи.

ќкр≥м зазначених проблем, не меншу зац≥кавлен≥сть в учасник≥в конференц≥њ викликало обговоренн¤ тем становленн¤ та розвитку наукових шк≥л екстремальноњ психолог≥њ, значенн¤ психориг≥дност≥ у профес≥йн≥й адаптац≥њ, особист≥сних й соц≥альних характеристик суб'Їкта сприйн¤тт¤ у прац≥вник≥в силових в≥домств, прийн¤тт¤ р≥шень правоохоронц¤ми у ситуац≥¤х, пов'¤заних з ризиком, тощо. ќкремо було розгл¤нуто трен≥нг ¤к метод практичноњ психолог≥њ: окреслено його основн≥ особливост≥, застосуванн¤ на зан¤тт¤х з вогневоњ, тактико-спец≥альноњ та спец≥альноњ ф≥зичноњ п≥дготовки прац≥вник≥в ќ¬—, механ≥зми зм≥ни ≥ндив≥да у процес≥ трен≥нгу, ун≥версальн≥ трен≥нгов≥ ефекти та ≥нш≥.

“акож акцентувалос¤ на р≥зноман≥тних видах психотехнолог≥й, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ п≥дготовки персоналу до д≥й у надзвичайних ситуац≥¤х. ÷е ≥ визначенн¤ сум≥сност≥ людини та вогнепальноњ зброњ, формуванн¤ психолог≥чноњ компетентност≥, можлив≥сть використанн¤ техн≥к в≥зуал≥зац≥њ, попередженн¤ «стресу оч≥куванн¤» та ≥нш≥ проблемн≥ моменти.

–езонанс на конференц≥њ викликали виступи закордонних гостей, зокрема, кер≥вного пол≥цай-директора, начальника IV управл≥нн¤ пол≥ц≥њ особливого призначенн¤ м.Ќюрнберг  √ерхарда ƒанцла щодо д≥агностики та в≥дбору персоналу дл¤ н≥мецьких правоохоронних орган≥в за допомогою ассесмент-центру. √оловне завданн¤ ц≥Їњ програми Ч призначити кожного спец≥ал≥ста на те м≥сце роботи, ¤кому в≥дпов≥дають його власн≥ профес≥йн≥, соц≥ально-психолог≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ та ≥нш≥ ¤кост≥. “ак, кожного року дл¤ добору пол≥цейських кер≥вник≥в тестуванн¤ проходить вдв≥ч≥ б≥льше фах≥вц≥в, н≥ж потр≥бно. ѕ≥д час ассесменту правоохоронець повинен про¤вити своњ ¤кост≥ щодо управл≥нн¤ людьми, а також конфл≥ктами, щодо стресост≥йкост≥, саморефлекс≥њ та комун≥кац≥њ. јктивно використовуютьс¤ рольов≥ ≥гри, прим≥ром, сп≥лкуванн¤ пол≥цейського управл≥нц¤ з пресою.

Ќе менше уваги до себе привернула допов≥дь пров≥дного наукового сп≥вроб≥тника ≤нституту п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ пол≥ц≥њ Ѕавар≥њ доктора ”льр≥ки √арбе, присв¤чена психотехнолог≥¤м розв'¤занн¤ конфл≥кт≥в у д≥¤льност≥ пол≥ц≥њ Ќ≥меччини. ѕрезентуючи свою програму, вона розпов≥ла про 9 р≥вн≥в внутр≥шн≥х конфл≥кт≥в у правоохоронних органах ≥ прокоментувала кожен з них.  р≥м того, науковець пов≥дала про в≥дпов≥дальн≥сть кер≥вника у таких ситуац≥¤х та методи њх розв'¤занн¤. ѕ≥д час одного з майстер-клас≥в, що проходили другого дн¤ конференц≥њ, пан≥ √арбе провела трен≥нг, ¤кий використовують ¤к завершальний етап у тестуванн≥ н≥мецьких пол≥цейських дл¤ визначенн¤ њхньоњ повед≥нки у конфл≥ктних ситуац≥¤х.

„имала черга бажаючих вишикувалась ≥ на майстер-клас до ≤гор¤ ¬ачкова Ч доктора психолог≥чних наук, професора кафедри диференц≥альноњ психолог≥њ ћосковського м≥ського психолого-педагог≥чного ун≥верситету: д≥знатис¤ про чудод≥йн≥ можливост≥ ≥маготерап≥њ дл¤ усуненн¤ емоц≥йного напруженн¤ корт≥ло чи не кожному учаснику конференц≥њ. “акож можна було поповнити своњ знанн¤ з питань використанн¤ психотехнолог≥й у розкритт≥ та розсл≥дуванн≥ злочин≥в, застосуванн¤ психодрами в консультативному процес≥, визначенн¤ способ≥в когн≥тивноњ регул¤ц≥њ стан≥в тощо п≥д час майстер-клас≥в ≥нших фах≥вц≥в.

«агалом у п≥дсумку дводенноњ конференц≥њ њњ учасники, враховуючи пров≥дну роль використанн¤ психотехнолог≥й, що визнана в усьому св≥т≥ ¤к ефективний метод п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в р≥зних галузей, вир≥шили перш за все розширити ц≥леспр¤мован≥ досл≥дженн¤ у ц≥й сфер≥, зокрема у напр¤м≥ д≥¤льност≥ профес≥й екстремального проф≥лю. Ѕ≥льше того: рекомендовано активне системне застосуванн¤ ефективних психолог≥чних технолог≥й у процес≥ в≥дбору, п≥дготовки та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ фах≥вц≥в дл¤ роботи в надзвичайних ситуац≥¤х. ѕрактична розробка р≥зноман≥тних метод≥в, техн≥к, трен≥нг≥в дл¤ проф≥льного застосуванн¤ плануЇтьс¤ й у подальшому.

ќсобливо вд¤чн≥ учасники конференц≥њ були колективу ƒонецького юридичного ≥нституту, ≥ насамперед його начальнику, кандидату наук з державного управл≥нн¤, доценту ¬≥ктору Ѕесчастному за високий науковий р≥вень та бездоганну орган≥зац≥ю заходу.  ультурна програма, що передбачала р≥зноман≥тн≥ екскурс≥њ та зм≥стовний в≥дпочинок, орган≥чно доповнила робочий процес.

јнна “ќ–√ќЌ≈Ќ ќ.

 «¬ечерний ƒонецк» 31 ма¤ 2008 года, суббота, є 80 (8712)

—иловые структуры и психологи¤

¬ ƒонецком юридическом институте традиционными стали международные научно-практические конференции, посв¤щенные различным тренингам. Ќа этот раз актуальна¤ тема - «ѕсихологические технологии в экстремальных видах де¤тельности» - вызвала большой интерес участников.

 ак отметил руководитель института, заслуженный юрист ”краины ¬иктор Ѕесчастный, помощь в проведении меропри¤тий оказывает германский фонд √аннса «айдел¤, в гости часто приезжают немецкие коллеги, в частности начальник 4-го управлени¤ полиции специального назначени¤ города Ќюрнберга √ерхард ƒанцл.

¬ ƒонецк съехались ученые из –оссии, √ермании, „ехии и ћолдовы. ”частники конференции обсудили такие вопросы, как «ѕсихологический смысл боевой подготовки: диалог двух логик», «ѕсихотехнологии в раскрытии и расследовании преступлений» и другие.

ƒмитрий »Ћ№≈Ќ ќ.

«≤менем «акону»

є 38 (5632) 19.09.2008 Ц 25.09.2008

ѕол≥ц≥¤ Ѕавар≥њ (найб≥льшоњ федеральноњ земл≥ Ќ≥меччини) вважаЇтьс¤ одн≥Їю з найкращих в крањн≥. јле висок≥ результати њњ роботи були б неможлив≥ без сучасноњ висококласноњ п≥дготовки пол≥цейських.

 –јў≈ ѕќЅј„»“», ј “ќ„Ќ≤Ў≈ Ч ¬»ѕ–ќЅ”¬ј“»

” невеличкому альп≥йському м≥ст≥ јйнр≥нг, розташованому на п≥вдн≥ Ќ≥меччини, за дек≥лька к≥лометр≥в в≥д австр≥йського кордону, розташований ≤нститут п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ пол≥ц≥њ Ѕавар≥њ. Ќевисок≥ буд≥вл≥ ≥нституту займають майже ц≥лий квартал чистого, упор¤дкованого м≥стечка, що потопаЇ в зелен≥.

Ч ћи працюЇмо з 1975 року, наше основне завданн¤: централ≥зоване п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ пол≥цейських Ѕавар≥њ, Ч розпов≥даЇ начальник ≤нституту кер≥вний пол≥цай-директор пан …оган ’ольцнер. Ч  вал≥ф≥кац≥ю п≥двищують прац≥вники з ус≥х п≥дрозд≥л≥в та напр¤м≥в. ѕрот¤гом року навчанн¤ проходить близько 13 тис¤ч пол≥цейських Ч представники молодшого та середнього оф≥церського складу, дл¤ них розроблено 850 р≥зних сем≥нар≥в. ¬ ≥нститут≥ Ї ще дек≥лька ф≥л≥ал≥в, зокрема к≥нолог≥чний п≥дрозд≥л, розташований у горах.

як нам по¤снили, курортний район дл¤ пол≥цейського ≥нституту вибраний не випадково. ѕол≥цейськ≥, що прињжджають сюди, повинн≥ налаштуватис¤ на певний лад, залишивши вс≥ своњ робоч≥ турботи ≥ проблеми «за бортом».

¬ ≥нститут≥ працюють дв≥ категор≥њ викладач≥в: теоретики, тобто люди з дипломами й науковими ступен¤ми, ≥ практики Ч т≥, хто дом≥гс¤ на служб≥ високих профес≥йних результат≥в ≥ може под≥литис¤ своњм досв≥дом з колегами.

”сю п≥дготовку пол≥цейських можна, умовно кажучи, розд≥лити на два напр¤ми. ѕерший Ч практика, ¤ка включаЇ не т≥льки лекц≥њ, але й сем≥нари та трен≥нги. ƒругий, ¤к кажуть сам≥ н≥мц≥, Ч «соц≥альна компетенц≥¤». ¬ це пон¤тт¤ вони вкладають психолог≥чну складову.

Ќа наше запитанн¤, «що важлив≥ше Ч ф≥зична чи психолог≥чна п≥дготовка вартових пор¤дку?», фах≥вець у галуз≥ конфл≥ктолог≥њ та пол≥цейського менеджменту пан≥ ”льр≥ке √арбе в≥дпов≥ла так: «÷е два р≥вноц≥нних компоненти. я не можу у¤вити пол≥цейського, ¤кий дуже добре п≥дготовлений ф≥зично, маЇ хорош≥ правов≥ знанн¤, але не вм≥Ї, наприклад, сп≥лкуватис¤ з людьми. « ≥ншого боку, не у¤вл¤ю об≥знаного у психолог≥њ пол≥цейського, ¤кий не вм≥Ї стр≥л¤ти або не знаЇ законодавства».

Ќе можна непом≥тити, що в навчанн≥ за вс≥ма напр¤мами н≥мц≥ дуже активно використовують трен≥нги та рольов≥ ≥гри. ’оча необ≥знаному не в≥дразу зрозум≥ло, ¤к це в≥дбуваЇтьс¤. —каж≥мо, вс≥м в≥домо, що, в≥дпрацьовуючи затриманн¤ озброЇного злочинц¤, можна наперед розпод≥лити рол≥ та виробити алгоритм д≥њ: хто, де стоњть, хто тримаЇ зброю, а хто над¤гаЇ наручники, ¤к повинен поводитис¤ пол≥цейський тощо. ѕот≥м проводитьс¤ анал≥з ситуац≥њ й «розб≥р польот≥в».

јле ¤к бути з п≥дготовкою психолог≥чною? як не дивно, практично так само! Ѕагатогодинним лекц≥¤м Ї альтернатива. Ќаприклад, груп≥ пол≥цейських дають завданн¤ Ч подолати ¤ку-небудь мудровану перешкоду, що, ¤к зТ¤совуЇтьс¤ в ход≥ роботи, можна зробити т≥льки ч≥тко розпод≥ливши сили учасник≥в, виробивши певну стратег≥ю, налагодивши ефективну комун≥кац≥ю всередин≥ групи. ≤ нав≥ть перш≥ невдач≥ Ч теж наука. јвторам цих р¤дк≥в довелос¤ побувати на одному з трен≥нг≥в у л≥с≥, куди привезли групу украњнських психолог≥в-силовик≥в. ѕ≥сл¤ нескладних завдань, дл¤ «роз≥гр≥ву» (типу Ч команда ловить учасника, ¤кий падаЇ з п≥втораметровоњ висоти спиною назад), учасникам довелос¤ пройти й серйозн≥ш≥ випробуванн¤: од¤гаючись у спецспор¤дженн¤, долати смугу перешкод на 4-метров≥й висот≥.

ћожна сказати, що в процес≥ трен≥нгу представники украњнськоњ м≥л≥ц≥њ не п≥двели. “ак, начальник служби психолог≥чного забезпеченн¤ ћ¬— ”крањни п≥дполковник ≤гор  лименко зм≥г п≥дн¤тис¤ на хиткий стовп заввишки близько 15 метр≥в (!), п≥сл¤ чого стрибнув, зависнувши на страхувальному по¤с≥ над самою землею. —уд¤чи з ос≥б решти член≥в команди, ¤к≥ в цей час п≥дстраховували свого товариша, вони подумки робили цей стрибок разом ≥з см≥ливцемЕ

ћета таких трен≥нг≥в Ч створити Їдину команду, ¤к≥й п≥д силу розвТ¤занн¤ найскладн≥ших завдань, донести до св≥домост≥ переваги командноњ роботи й показати на д≥л≥, ¤к важливо правильно й ч≥тко розпод≥л¤ти сили та засоби. ѕри цьому в навчанн≥ пол≥цейських, суд¤чи з усього, основним Ї старий перев≥рений п≥дх≥д: « раще раз побачити (точн≥ше, випробувати), н≥ж сто раз≥в почути (або записати в зошит)».

¬загал≥ нам здалос¤, що оф≥цер≥в баварськоњ пол≥ц≥њ прагнуть навчити принципам саме колективноњ роботи, ¤к найефективн≥шоњ.

Ч Ќаш≥ трен≥нгов≥ програми дл¤ кер≥вник≥в складаютьс¤ з чотирьох модул≥в, Ч говорить пров≥дний фах≥вець з розробки трен≥нгу кер≥вного складу пол≥ц≥њ пан≥ Ѕеата Ўтеттер. Ч ј модул≥ ми розробл¤Їмо залежно в≥д потреб пол≥ц≥њ: зТ¤совуЇмо, що Ї проблемою зараз, або що може стати нею в майбутньому.

Ч ј ¤ка, на ваш погл¤д, найнагальн≥ша проблема на сьогодн≥ дл¤ пол≥цейського кер≥вника в психолог≥чному план≥?

Ч Ќайважлив≥ша Ч переор≥Їнтац≥¤ мисленн¤ кер≥вник≥в з конкурентного на сум≥сну сп≥впрацю вс≥х пол≥цейських служб.

Ѕј¬ј–—№ ј ѕќЋ≤÷≤я Ч ” –јѓЌ—№ »ћ  ќЋ≈√јћ

ѕсихологи почали розробл¤ти та практикувати трен≥нги в пол≥ц≥њ Ѕавар≥њ приблизно 15 рок≥в тому. “реба сказати, що њхн¤ робота викликала ≥нтерес ≥ в наш≥й крањн≥. ѕершов≥дкривачем у досить нов≥й дл¤ наших вартових пор¤дку сфер≥ виступив ƒонецький юридичний ≥нститут (ƒё≤) ћ¬—.

Ч ўе в лютому 1994 року ≥нститут в≥дв≥дав начальник IV ”правл≥нн¤ пол≥ц≥њ особливого призначенн¤ Ќюрнберга Ч начальник пол≥цейськоњ школи цього м≥ста √ерхард ƒанцл, Ч розпов≥даЇ начальник ƒё≤ полковник м≥л≥ц≥њ ¬≥ктор Ѕесчастний. Ч Ѕув укладений догов≥р про сп≥впрацю, пот≥м взаЇмн≥ в≥зити, обм≥ни делегац≥¤ми стали регул¤рними. «авд¤ки п≥дтримц≥ ‘онду ’аннса «айдел¤ з роботою пол≥ц≥њ Ѕавар≥њ ознайомилис¤ ≥ викладач≥, ≥ кращ≥ курсанти, ≥ практичн≥ прац≥вники м≥л≥ц≥њ.

Ѕуваючи в н≥мецьких колег, донечани, звичайно ж, звернули увагу на те, ск≥льки часу вони прид≥л¤ють психолог≥чним трен≥нгам пол≥цейських. ÷ей досв≥д не т≥льки було запозичено, але й творчо розвинуто. Ќа початку 2001 року перша група фах≥вц≥в м≥л≥ц≥йного ≥нституту пройшла навчанн¤ за програмою пол≥цейського антистресового трен≥нгу. ј в 2003-му в ƒё≤ зТ¤вивс¤ власний ÷ентр упровадженн¤ психотрен≥нгових технолог≥й, аналог≥чний н≥мецькому, ¤кий, зрозум≥ло, враховував у своњй робот≥ в≥тчизн¤н≥ службов≥ реал≥њ. —ьогодн≥ донецький ÷ентр Ч науково-практичний п≥дрозд≥л, ¤кий регул¤рно проводить не т≥льки соц≥ально-психолог≥чн≥ трен≥нги «силовик≥в», але й готуЇ тренер≥в-психолог≥в дл¤ вс≥Їњ ”крањни.

Ч “рен≥нги не лише формують у наших правоохоронц≥в психолог≥чну ст≥йк≥сть, розвивають особисту ≥ профес≥йну комун≥кац≥ю, а й дають навички безпечноњ повед≥нки, реально допомагають розвТ¤зати багато профес≥йних ≥ психолог≥чних проблем, що виникають п≥д час служби, Ч впевнений ¬≥ктор Ѕесчастний.

“епер уже м≥л≥ц≥йний ≥нститут, накопичивши певний досв≥д, розробивши нов≥ методики, проводить регул¤рн≥ м≥жнародн≥ конференц≥њ, зокрема з н≥мецькими колегами, обговорюючи проблеми психолог≥чноњ п≥дготовки в пол≥ц≥њ та м≥л≥ц≥њ. ¬ажливо й те, що звТ¤зки правоохоронц≥в двох крањн з часом з суто д≥лових переросли в дружн≥. “ож тепер н≥мецьк≥ вартов≥ пор¤дку, що прињхали на ƒонеччину з черговим в≥зитом, прот¤гом дн¤ можуть побачити дес¤тки знайомих облич ≥ почути прив≥тне «√утен таг!».

¬≥ктор≥¤  ”ЎЌ≤–, ƒмитро ЋёЅ„≈Ќ ќ, м. ƒонецьк.

                                                            Ќаши координаты:

83054, г. ƒонецк, ул. «ас¤дько, 13

Ќаучно-исследовательский центр психотренинговых технологий

ƒонецкого юридического института

“ел.: 8 (062) 340-61-22

E-mail: trainingcenter-dli@narod.ru 

                                          —айт: www.trainingcenter-dli.narod.ru