ПСИХОТРЕНИНГОВЫЕ ТЕХНОЛОГИИ — ШАГ В БУДУЩЕЕ
|
|
О НАС ПИШУТ |
|
ІМЕНЕМ ЗАКОНУ №22 ( 5512 ) 2-8.06.2006 ЧЕРЕЗ ТРЕНІНГИ – ДО ЄВРОПИ... Нотатки із симпозіуму Реформування органів внутрішніх справ зумовлюється не тільки структурними перебудовами, матеріально-технічним забезпеченням, вдосконаленням законів України, а й у першу чергу, - змінами в психології персоналу. Сьогодні міліціонеру необхідні, окрім певної суми знань і вмінь, спроможність максимально ефективно використовувати їх на практиці, розв’язувати проблеми, що постають у цьому процесі, внутрішня готовність до новацій, що впроваджуються в службі. Допомогти в цьому йому можуть тренінгові технології. ОТЖЕ, тема міжнародної науково-практичної конференції, що відбулася на базі Донецького юридичного інституту – «Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження і використання, перспективи розвитку» – є вельми актуальною. Поряд із застосуванням інших заходів соціального та правового характеру за допомогою тренінгів, як переконливо звучало на конференції, можливо в найкоротший термін якісно змінити імідж української міліції та наблизити його до сучасних світових стандартів. Місто, де все почалось То є зовсім не випадковістю і не примхою когось із міністерських чиновників, що симпозіум був зібраний у Донецьку, а не десь у іншому місті – тут, в юридичному інституті МВС, цілком успішно функціонує Центр впровадження психотренінгових технологій (Центр ВПТ), де проводять заняття з різними категоріями персоналу ОВС, а також здійснюють підготовку фахівців із проведення тренінгів для системи МВС. Історія Центру ВПТ почалась ще в 2002 році, коли разом з донецьким обласним управлінням міліції на базі інституту було створено позаштатну лабораторію з метою розробки і впровадження тренінгових програм для працівників правоохоронних органів. Результатом роботи лабораторії стала програма психопрофілактичного тренінгу «Комунікація – Стрес – Безпека», яку було успішно апробовано. В серпні 2003-го на базі лабораторії засновано Центр ВПТ, який почав створювати науково-методичні розробки та впроваджувати в діяльність ОВС новітні тренінгові технології. На переконання начальника Центру кандидата психологічних наук Василя Лефтерова, тренінги в системі професійної підготовки персоналу міліції мають бути безпосередньо пов’язані з його професіональною реальністю. Саме такими є базові тренінги Центру – вже названий «Комунікація – Стрес – Безпека» (КСБ) та «Психологія ефективного керівника» (ПЕК), які неодноразово згадувались на конференції. Перший з них спрямований на значне підвищення рівня сресостійкості та на формування психічної готовності до забезпечення особистої безпеки як під час виконання службових завдань, так і в повсякденному житті, крім того, - на усвідомлення власної цінності та сенсу життя. Другий, допомагаючи набувати високу управлінську культуру і компетентність, розвивати лідерські якості і навички інноваційного менеджменту, сприяє формуванню нової генерації керівників ОВС. На сьогодні Центр ВПТ – єдиний науково-практичний підрозділ такого профілю не лише в МВС, а й в усій системі силових відомств України. Своєю роботою він прокладає своєрідний місток від наукових теоретичних розробок до практичної діяльності, що визначено кроком у перед у сфері психопрофілактики в ОВС України. На конференції називалась ціла низка факторів, які зумовлюють злободенність системного використання тренінгових технологій. Серед них, напевне, найсуттєвішими є такі, як застарілість та мало ефективність традиційних форм і методів навчання, профпідготовки та перепідготовки персоналу; значна плинність кадрів, внаслідок чого – «омолодження» професійного ядра; невідповідність штатної чисельності особового складу реально існуючий та постійне зростання навантаження; підвищення вимог до фізичних, а основне – психологічних можливостей працівників. У практиці центру стало звичним проведення соціологічних опитувань учасників тренінгів щодо особистих прогнозів та отриманих результатів. За результатами проведених наукових досліджень ефективності впливу тренінгових технологій на розвиток професійно важливих якостей персоналу та успішності його подальшої професійної діяльності встановлено, що впродовж 6 місяців після навчання за програмою «КСБ» у працівників значно вдосконалюються навички безпечної поведінки, зростає рівень стресостійкості, підвищуються комунікативні здібності. Протягом 10 місяців після навчання 47% учасників тренінгу за оцінкою безпосередніх керівників було заохочено за сумлінне ставлення до виконання службових обов’язків, 30% значно поліпшили показники в роботі, 20% переведено на посаду з більшим обсягом роботи. Керівники зазначають, що в значної кількості працівників, які пройшли навчання, поліпшилась здатність приймати рішення, підвищились навички розв’язання конфліктів, посилилась виконавча дисципліна, більшість стала легше долати стресові та складні службові ситуації. У нас – ноу-хау. А в них – давно звичне Проведення з персоналом спеціальних соціально-психологічних тренінгів профілактичної спрямованості спирається на великий зарубіжний досвід. Саме за результатами його вивчення та узагальнення Донецьким юридичним інститутом були розроблені й запропоновані вищезгадані тренінги для впровадження у практику служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності працівників міліції. У поліції США вже давно набув поширення тренінг словесних (вербальних) і невербальних форм комунікації. Його основою є набуття поліцейськими навичок спілкування, за допомогою яких можна запобігати силовим заходам під час розв’язання конфліктів у службовій діяльності. Така ж форма навчання поліцейських була запроваджена в середині 90-х років ХХ ст. у Баварії. Як засвідчили досвід і аналіз проведення занять, поряд з основними завданнями з набуття поліцейськими практичних навичок протистояння стресам, удосконалення їх комунікації, оптимізації соціально-психологічного клімату в колективах поліцейських підрозділів завдяки тренінгу стало можливим знизити рівень травматизму. Окрім цього багато поліцейських за його допомогою виявляють і розв’язують особистісні психологічні проблеми, усвідомлюють та переоцінюють свої погляди та ставлення до різних життєвих цінностей, стереотипів, мети. І, що дуже важливо, більшості учасників тренінг дає змогу одержати новий життєствердний імпульс для самореалізації як у професійній, так і в інших сферах життєдіяльності. Учасники конференції виявили неабияку зацікавленість до досвіду поліції Баварії, з якою у донецьких психологів встановлені давні дружні відносини. Тому привернув до себе увагу виступ на пленарному засіданні керуючого поліцай-директора, начальника четвертого управління поліції особливого призначення міста Нюрнберга Герхарда Данцла. Процес підвищення професійного рівня німецьких поліцейських, за його доповіддю докорінно відрізняється від нашого. Відмінність полягає, перш за все, в широкомасштабному використанні тренінгових технологій. Усі заняття з поліцейськими проводяться саме за цією методикою. Поліцейський не може бути призначений на керівну посаду, якщо не пройде тренінгу за програмою «Пакет», що включає антистресові комунікаційні методики, подібні до яких і були розроблені в Центрі ВПТ Донецького юридичного інституту. Поліцейські не призначаються на вищу посаду без проходження спеціального психотренінгу. Такий тренінг для вищого керівного складу поліції – необхідна умова кар’єрного просування. Психотренінг є обов’язковим й у програмі підвищення кваліфікації німецьких поліцейських. Герхард Данцл пригадав що попервах вони ставилися до занять скептично, навіть намагалися їх уникати, а після закінчення курсів щиро відзначали, що психотренінг припав їм до душі. «Це найкраще що було під час підвищення кваліфікації,» - запевняли поліцейські. Все ближче до эвростандарту На конференції йшлося про необхідність дедалі ширшого використання тренінгу як одного з найефективніших методів під час підготовки й перепідготовки різних категорій персоналу міліції України, й насамперед керівного складу. Саме методи психотренінгу спрямовані безпосередньо на моделювання у керівників оптимальної управлінської поведінки з урахуванням їх особистісних якостей, психологічних особливостей, досвіду й професіональної підготовки. Як зокрема зазначив начальник ДЮІ, кандидат наук з державного управління Віктор Бесчастний, для системи управління в правоохоронних органах взагалі є характерним високий супротив до інновацій. Причина цього – зовсім не консерватизм або несприйняття прогресу, а необхідність уніфікації більшості форм правоохоронної діяльності. Завдяки участі у тренінгу керівники стають відкритішими до прогресивних інновацій та оптимізації стилів керівництва. На підставі домовленості між ДЮІ та УМВС у Донецькій області нині проводиться експеримент з тренінгової підготовки начальників районних і міських відділів міліції. На сьогодні вже понад 60 % керівників Донеччини пройшли підготовку у Центрі ВПТ за унікальною програмою тренінгу ПЕК. Крім того поточного року почали проводитися вони і для керівників ОВС з інших регіонів України. За попередніми результатами експерименту з тренінгової підготовки керівників ОВС до МВС подано пропозиції про нормативне закріплення обов’язкової участі у тренінгу ПЕК кожного керівника ОВС не менше одного разу на 5 років, а також проведення такого тренінгу з працівниками ОВС які вперше призначаються на керівну посаду або переходять на вищий рівень управління. Пленарні засідання, секційні заняття та доповіді, надіслані на конференцію, наочно засвідчили, що в системі МВС вже починає складатися власний досвід розробки і застосування сучасних психотренінгових технологій. Свідченням цього став також симпозіум тренерів психологічного тренінгу що відбувся у рамках конференції – отже, фахівці готуються до справи. Тож цілком закономірним було рішення учасників заходу, зокрема, рекомендувати системне використання тренінгових технологій у процесі підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу правоохоронних органів, і на сам перед, організувати якісну тренінгову підготовку керівників органів і підрозділів внутрішніх справ, а також включення тренінгових занять до навчальних планів підготовки спеціалістів відомчих навчальних закладів. Тамара ЧЕПЕЛЬСЬКА |
|
|
ВЕЧЕРНЯЯ МАКЕЕВКА 9 ноября 2007 г. В З Г Л Я Д Из личного опыта Никто не знает, на что способен он в гневе. Каждое утро мы просыпаемся; идём на работу, где боремся за достижение намеченных целей; терпим фиаско; побеждаем… При этом испытываем стрессы из-за непредвиденных обстоятельств или обычных склок. Отсюда наша раздражительность, нервные срывы, болезни. Как, как всё это пережить, оставаясь спокойным и здоровым? Оказывается, панацея существует. Достаточно лишь поучаствовать в психологичен-ком тренинге, и масса проблем будет разрешена. В этом убедился лично, три дня «потренинговавшись» в Научно-исследовательском центре психотренинговых технологий Донецкого юридического института МВД Украины.
- В ЧЁМ СИЛА,
БРАТ? - В ТВОИХ НЕОСОЗНАННЫХ
ВОЗМОЖНОСТЯХ Что такое
тренинг? Все мы должны уяснить,
что в большинстве случаев живем и работаем в группах, но чаще всего не отдаём
себе отчёта в том, какую роль в них играем, какими нас видят коллеги, каковы
реакции, которые вызывает наше поведение у окружающих. А ведь эффективные
изменения в установках и поведении людей происходят именно в коллективе,
поэтому, чтобы преобразовать мировоззрение, выработать новые формы поведения,
человек должен преодолеть своё Я и научиться видеть себя так, как его видят
другие. Сделать это и призваны тренинги – основные формы развития личности,
существующие уже более полувека. Зародились они в Германии
и США, когда остро встал вопрос обучения управленческого персонала, менеджеров,
политических лидеров эффективному межличностному взаимодействию, умению
руководить, разрешать конфликты в организациях, укреплять групповую
сплочённость. И в конце прошлого века закрепились в
Украине. Знакомя нашу группу
журналистов, пишущих на правовую тематику, с историей этого метода
самосовершенствования, начальник Центра, кандидат психологических наук, доцент,
полковник милиции Василий Лефтеров подчеркнул: последние 5 лет Центр ДЮИ является флагманом
в Украине по этой форме обучения в силовых структурах страны. Именно здесь
донецкие учёные адаптируют все зарубежные наработки к нашей жизни с учётом её
нюансов и особенностей службы в системе МВД. Приятно, что буду первым
журналистом-макеевчанином, пустившимся в тренинговое плавание под названием
«Вперёд смотрящий» на флагмане отечественных
технологий (тренинг проходил при поддержке немецкого Фонда Ганнса
Зайделя). Правильным курсом вели
товарищи Чтобы тренинг прошел
успешно, акцентировала ведущий сотрудник Центра Галина Литвинова, в нашей группе
должны быть на все три дня поселиться доброжелательность, открытость,
терпимость, искренность, непредубежденность и безоценочность, взаимоуважение,
взаимопомощь, активность и здоровый юмор. Вниманию руководителя!
Если вы хотите максимальной продуктивности от своих сотрудников, эти принципы
отношения друг к другу должны царить и в вашем трудовом
коллективе. Мы прислушались к
пожеланию и в процессе тренинга поняли, что выбрали правильный курс для нашего
корабля в океане познания суровой жизненной
действительности. Жизнь полна
стереотипов Они-то и усложняют её. А
вот неопределённость служит двигателем науки и прогресса: в поисках выхода из
тупиковой ситуации мы неординарно мыслим, чем и превосходим самих
себя. Активно проигрывая те или
иные ситуации (принцип активности, в частности, опирается на известную из
области экспериментальной психологии идею: человек усваивает 10 процентов того, что он видит,
70 процентов того, что он
проговаривает, и 90 процентов того, что делает сам),
мы заново открывали для себя мир его закономерности, но что более важно –
познавали свои личные ресурсы и возможные особенности их дальнейшего
использования. К примеру, уяснили, что
журналисты, как врачи и милиционеры,
подвержены опасности заболеть эмоциональной тупостью (очерстветь душой к бедам
других). Чтобы этого не случилось и во избежание шаблонов, нужно периодически
менять в своей профессии направление рода деятельности. Кстати, в полиции
Германии именно так и делают – через каждые пять лет стражи порядка меняют
службу, а не сидят всю жизнь, как у нас, в кресле следователя или рвут жилы в
угро. К трудностям – не
привыкать И правильно. Так как они
заставляют нас сконцентрировать свои усилия на их преодоление. Коллективно
сыграв в «Переход через реку», мы - 12
человек,
имея в запасе только 10 плавсредств, одновременно
спасались бегством через водную преграду от якобы преследовавших нас дикарей –
понял, что такое дух настоящей команды и надёжное плечо товарища. И очень плохо,
когда в реальной жизни у вас этого нет. Ведь переход через реку мы осуществляем
в течение всего отпущенного нам Всевышним на этом свете времени. А настигающие
нас людоеды – это не дающие нормально существовать жизненные
обстоятельство. Впустите доброго
человека, а то сейчас выломает вам дверь! С такой фразой просился к
доктору Айболиту Бармалей в кинофильме «Айболит-66». И всем было понятно, на что
способен злой персонаж. А на что способны вы? В
гневе? Или, как трактует психология это состояние – в стрессовой ситуации? Мало
кто из нас знает, что у каждого человека есть свой, присущий только ему,
оптимальный уровень возбуждения. И достигнув его, мы можем либо умереть от
инфаркта, либо повести себя как первобытный человек – непредсказуемо и страшно.
Словом, стать агрессором, способным даже убить. И не только обидчика-врага, а и
самого себя. К сожалению, стрессы
стали обычным спутником жизни современного человека. И главное для нас –
научиться их преодолевать и уметь в нужный момент
расслабиться. Этому и учили нас на
тренинге, сделав упор на разрешение одной из главных первопричин доведения
человека до стресса – конфликта. И чтобы у вас это получилось, а в это нужно
обязательно верит, конфликт нужно изучить и взяться за него засучив
рукава. Вместо эпилога Притча. «Если вы хотите петь – пойте так, как будто вас никто не слышит. Если вы хотите танцевать – танцуйте так, как будто вас никто не видит. Если вы хотите любить – любите так, как будто вам никогда не было больно. Если вы хотите жить – живите так, как будто рай на земле уже наступил. А если вы не знаете, что делать дальше – сделайте шаг вперёд!» Константин ЯРОШ. |
|
|
«Іменем закону» №38 (5632) 19.09.2008 – 25.09.2008 «Гутен таг!» від української міліції Поліція Баварії
(найбільшої федеральної землі Німеччини) вважається однією з найкращих в країні.
Але високі результати її роботи були б неможливі без сучасної висококласної
підготовки поліцейських. КРАЩЕ ПОБАЧИТИ, А ТОЧНІШЕ
— ВИПРОБУВАТИ У невеличкому
альпійському місті Айнрінг, розташованому на півдні Німеччини, за декілька
кілометрів від австрійського кордону, розташований
Інститут підвищення кваліфікації поліції Баварії. Невисокі будівлі інституту
займають майже цілий квартал чистого, упорядкованого містечка, що потопає в
зелені. — Ми працюємо з 1975
року, наше основне завдання: централізоване підвищення
кваліфікації поліцейських Баварії, — розповідає начальник Інституту керівний
поліцай-директор пан Йоган Хольцнер. — Кваліфікацію
підвищують працівники з усіх підрозділів та напрямів. Протягом року навчання
проходить близько 13 тисяч поліцейських — представники молодшого та середнього
офіцерського складу, для них розроблено 850 різних семінарів. В інституті є ще
декілька філіалів, зокрема кінологічний підрозділ, розташований у горах. Як нам пояснили,
курортний район для поліцейського інституту вибраний не випадково. Поліцейські,
що приїжджають сюди, повинні налаштуватися на певний лад, залишивши всі свої
робочі турботи і проблеми «за бортом». В інституті працюють дві
категорії викладачів: теоретики, тобто люди з дипломами й науковими ступенями, і
практики — ті, хто домігся на службі високих професійних результатів і може поділитися
своїм досвідом з колегами. Усю підготовку поліцейських можна, умовно кажучи, розділити на
два напрями. Перший — практика, яка включає не тільки лекції, але й семінари та тренінги. Другий, як кажуть самі німці, —
«соціальна компетенція». В це поняття вони вкладають психологічну складову. На наше запитання, «що
важливіше — фізична чи психологічна підготовка вартових
порядку?», фахівець у галузі конфліктології та поліцейського менеджменту пані
Ульріке Гарбе відповіла так: «Це два рівноцінних
компоненти. Я не можу уявити поліцейського, який дуже добре підготовлений фізично, має хороші правові знання, але не
вміє, наприклад, спілкуватися з людьми. З іншого боку, не уявляю обізнаного у
психології поліцейського, який не вміє стріляти або не
знає законодавства». Не можна не помітити, що
в навчанні за всіма напрямами німці дуже активно використовують тренінги та
рольові ігри. Хоча необізнаному не відразу зрозуміло, як це відбувається.
Скажімо, всім відомо, що, відпрацьовуючи затримання озброєного злочинця, можна
наперед розподілити ролі та виробити алгоритм дії: хто,
де стоїть, хто тримає зброю, а хто надягає наручники, як повинен поводитися
поліцейський тощо. Потім проводиться аналіз ситуації й «розбір польотів». Але як бути з підготовкою психологічною? Як не дивно, практично так само!
Багатогодинним лекціям є альтернатива. Наприклад, групі поліцейських дають
завдання — подолати яку-небудь мудровану перешкоду, що, як з’ясовується в ході
роботи, можна зробити тільки чітко розподіливши сили учасників, виробивши певну
стратегію, налагодивши ефективну комунікацію всередині групи. І навіть перші
невдачі — теж наука. Авторам цих рядків довелося побувати на одному з тренінгів
у лісі, куди привезли групу українських психологів-силовиків. Після нескладних завдань, для «розігріву» (типу — команда
ловить учасника, який падає з півтораметрової висоти спиною назад), учасникам
довелося пройти й серйозніші випробування: одягаючись у спецспорядження, долати
смугу перешкод на 4-метровій висоті. Можна сказати, що в
процесі тренінгу представники української міліції не підвели. Так, начальник служби психологічного забезпечення
МВС України підполковник Ігор Клименко зміг піднятися
на хиткий стовп заввишки близько 15 метрів (!), після чого стрибнув, зависнувши
на страхувальному поясі над самою землею. Судячи з осіб решти членів команди,
які в цей час підстраховували свого товариша, вони
подумки робили цей стрибок разом із сміливцем… Мета таких тренінгів —
створити єдину команду, якій під силу розв’язання
найскладніших завдань, донести до свідомості переваги командної роботи й
показати на ділі, як важливо правильно й чітко розподіляти сили та засоби. При
цьому в навчанні поліцейських, судячи з усього, основним є старий перевірений
підхід: «Краще раз побачити (точніше, випробувати), ніж
сто разів почути (або записати в зошит)». Взагалі нам здалося, що
офіцерів баварської поліції прагнуть навчити принципам саме колективної роботи,
як найефективнішої. — Наші тренінгові
програми для керівників складаються з чотирьох модулів, — говорить провідний
фахівець з розробки тренінгу керівного складу поліції пані Беата Штеттер. — А
модулі ми розробляємо залежно від потреб поліції:
з’ясовуємо, що є проблемою зараз, або що може стати нею в
майбутньому. — А яка, на ваш погляд,
найнагальніша проблема на сьогодні для поліцейського керівника
в психологічному плані? — Найважливіша —
переорієнтація мислення керівників з конкурентного на
сумісну співпрацю всіх поліцейських служб. БАВАРСЬКА ПОЛІЦІЯ —
УКРАЇНСЬКИМ КОЛЕГАМ Психологи почали
розробляти та практикувати тренінги в поліції Баварії приблизно 15 років тому. Треба сказати, що їхня робота викликала інтерес і в
нашій країні. Першовідкривачем у досить новій для наших
вартових порядку сфері виступив Донецький юридичний інститут (ДЮІ)
МВС. — Ще в лютому 1994 року
інститут відвідав начальник IV Управління поліції особливого призначення
Нюрнберга — начальник поліцейської школи цього міста Герхард Данцл, — розповідає
начальник ДЮІ полковник міліції Віктор Бесчастний. —
Був укладений договір про співпрацю, потім взаємні
візити, обміни делегаціями стали регулярними. Завдяки підтримці Фонду Ханнса Зайделя з роботою поліції Баварії
ознайомилися і викладачі, і кращі курсанти, і практичні працівники
міліції. Буваючи в німецьких колег, донечани, звичайно ж, звернули увагу на те,
скільки часу вони приділяють психологічним тренінгам поліцейських. Цей
досвід не тільки було запозичено, але й творчо
розвинуто. На початку 2001
року перша група фахівців міліційного інституту пройшла навчання за програмою
поліцейського антистресового тренінгу. А в 2003-му в ДЮІ з’явився власний Центр
упровадження психотренінгових технологій, аналогічний німецькому, який,
зрозуміло, враховував у своїй роботі вітчизняні службові реалії. Сьогодні
донецький Центр — науково-практичний підрозділ, який
регулярно проводить не тільки соціально-психологічні тренінги «силовиків», але й
готує тренерів-психологів для всієї України. — Тренінги не лише
формують у наших правоохоронців психологічну стійкість, розвивають особисту і
професійну комунікацію, а й дають навички безпечної поведінки, реально
допомагають розв’язати багато професійних і психологічних проблем, що виникають
під час служби, — впевнений Віктор
Бесчастний. Тепер уже міліційний
інститут, накопичивши певний досвід, розробивши нові
методики, проводить регулярні міжнародні конференції, зокрема з німецькими
колегами, обговорюючи проблеми психологічної підготовки в поліції та міліції.
Важливо й те, що зв’язки правоохоронців двох країн з часом з суто ділових
переросли в дружні. Тож тепер німецькі вартові порядку, що приїхали на Донеччину
з черговим візитом, протягом дня можуть побачити десятки знайомих облич і почути
привітне «Гутен таг!». Вікторія КУШНІР, Дмитро ЛЮБЧЕНКО, м. Донецьк. |
|
|
Наши координаты: 83054, г. Донецк, ул. Засядько, 13 Научно-исследовательский центр психотренинговых технологий Донецкого юридического института Тел.: 8 (062) 340-61-22 E-mail: trainingcenter-dli@narod.ru |
